Державний навчальний заклад
"Полтавський центр професійно - технічної освіти"

Facebook Youtube

ГЕРОЇ, МИ ВАС ПАМ'ЯТАЄМО!

В боротьбі за свободу нашої держави, за право нашого народу жити вільно, на власній землі, ми сплачуємо велику ціну – і це життя наших Захисників і Захисниць, наших Героїв.

Починаючи з 2014 року, поповнили лави українських захисників здобувачі освіти ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти», які за покликом серця, стали на захист України і віддали своє життя, стали для нас і майбутніх поколінь вічним прикладом стійкості і незламності, непохитності і любові до рідної України.

Щоранку о 09:00 ми схиляємо голови у загальнонаціональній хвилині мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність України: всіх, хто воював, всіх військових, цивільних та дітей, всіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу російських військ на українські міста і села.

ГОРБУНКОВ ОЛЕКСІЙ ГРИГОРОВИЧ

24.07.1996 – березень 2022 

На початку березня 2022 року під час захисту «Азовсталі» загинув Олексій Горбунков – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник – оператор 2 – го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти в/ч 2962.

Народився 24 липня 1996 року в селі Забрідки Новосанжарської громади. Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2012 – 2015 н. р., за професією «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)». 

Пішов на військову службу у 2016 році, брав участь в АТО та ООС на території Луганської та Донецької областей, у складі в/ч А2802 та А1275. У 2016-му був нагороджений медаллю «За участь в антитерористичній операції». З квітня 2021 року за контрактом потрапив до в/ч А2962 міста Маріуполь. 

Через високу інтенсивність бойових дій поховати на рідній землі загиблого змогли тільки 26 липня 2022 року. 

У Героя залишився син, дружина, матір і батько.

БЕЗПАЛКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

25.06.1979 – 18.09.2022

Уродженець м. Полтави, випускник Ліцею № 33 (1994 р.). Отримав середню спеціальну освіту в ПТУ № 17, спеціальність – електрогазозварник. Строкова служба в лавах ЗСУ 1997 – 1998 рр. До мобілізації працював в КП «Полтаваелектроавтотранс», механік рухомого складу.

Добровільно вступив до ЗСУ 8 квітня 2022 року.

Військове звання – солдат, посада – кулеметник взводу 3-го штурмового батальйону в/ч А 4010.

Виконуючи свій військовий та громадянський обов’язок, отримавши, не сумісні з життям вогнепальні поранення в область голови та тулубу, загинув 18 вересня 2022 року під час мінометного обстрілу, поблизу населеного пункту Майорськ Донецької області. Залишився вірний присязі, обороняючи державу, захищаючи державний суверенітет та цілісність країни, і стримуючи збройну агресію російської федерації.

Андрій загинув на одній лінії бою, біля свого старшого сина на відстані 12 км, так і не зустрівшись.

Андрій отримав нагороду православної церкви України, медаль за «Жертовність і любов до України».

РУДЬКО СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

03.10.1995 – 01.05.2023 

Сергій Рудько народився 3 жовтня 1995 року у Довжику Проценківського старостинського округу.  Закінчив Михайлівську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат Диканського району. Потім навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2011 – 2014 н. р., за професією «Штукатур. Реставратор декоративних штукатурок і ліпних виробів». 

З перших днів повномасштабного російського воєнного вторгнення Сергій Рудько добровольцем пішов до лав Збройних Сил України. 

1 травня 2023 року в селищі Білогорівка Луганської області виконуючи бойове завдання загинув. До останніх днів свого життя він стояв на захисті Батьківщини.

Доброзичливий, ввічливий, безвідмовний, завжди готовий прийти на допомогу тому, хто цього потребує. Таким Сергій завжди залишиться у памʼяті тих, хто його знав…

РАДЧЕНКО ЛЕОНІД ОЛЕКСІЙОВИЧ

23.05.1972 – 20.06.2023 

Леонід Радченко народився 23 травня 1972 року, у Нових Санжарах промайнули його дитячі й шкільні роки. Потім він здобув професію тракториста-машиніста широкого профілю, слюсаря з ремонту автомобілів, навчаючись в професійно-технічному училищі №17, навчався з 01.09.1987 року по 30.06.1990 року.

«Герой, воїн, захисник… Леонід був справжнім патріотом своєї Батьківщини і коли почалася війна, не роздумуючи, змінив своє звичне мирне життя на тривожне військове. Наступного ж дня пішов добровольцем служити у роту охорони 2-го відділення Полтавського РТЦК». Восени направили у відрядження до військової частини А 4020 у Лубни. Потім служив у зоні бойових дій, а саме в районі Діброви Сєверодонецького району.

Під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість і мужність в бою, Леонід Радченко загинув 20 червня 2023 року.

«Позитивним, добрим, щирим і чуйним – таким він був. А ще – відважним і цілеспрямованим. Для друзів він був підтримкою, для рідних – опорою.

ВАСИЛЬЄВ АЛЕКС ОЛЕГОВИЧ

07.03.1995 – 08.07.2023 

Алекс Васильєв народився 7 березня 1995 року. Проживав у селі Демидівка Решетилівської громади.

Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2012 – 2014 н. р., за професією «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)». 

З 2017 року служив у лавах Збройних Сил України. На початку повномасштабного вторгнення захищав Україну на Київщині, потім боронив схід. 

Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців у результаті трагічного випадку загинув 8 липня 2023 року.

У полеглого захисника залишилися матір та сестра.

ГОРБЕНКО АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ

25.03.1985 – 12.07.2023 

Андрій Горбенко народився 25 березня 1985 року. До 11 класу навчався в Полузірському навчально виховному комплексі в селі Полузірʼя, Полтавського району.

У 2001 році вступив до професійно-технічного училища №17 м. Полтави. Навчався за професією «Електрогазозварник. Водій автотранспортних засобів (категорії «С»)».

Після закінчення училища вступив до лав Збройних Сил України на строкову службу. Після проходження строкової служби працював кухарем в ресторанних комплексах Полтави, пізніше працював далекобійником міжнародних вантажоперевезень.

У перші дні повномасштабного вторгнення став добровольцем до лав ЗСУ.

12 липня 2023 року під час виконання військового обов’язку в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Горбенко Андрій Юрійович — солдат, розвідник.

У полеглого захисника залишилися мама, донька, брати та сестра.

ЦИСЬ ДМИТРО ВІТАЛІЙОВИЧ

03.03.1999 – 26.09.2023 

Дмитро Цись народився 3 березня 1999 року в Полтаві. У 2015 році вступив до Полтавського центру професійно-технічної освіти, який закінчив у  2018 році, здобувши професію «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)».  Цьогоріч 25 квітня воїна прийняли на службу в ДСНС на посаду сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування Аварійно-рятувального загону спецпризначення Головного управління ДСНС Полтавщини. 

Автомобіль саперів ДСНС, в якому був Дмитро Цись, наїхав на протитанкову міну 15 вересня 2023 року, під час роботи у лісовому масиві поблизу м. Лиман Донецької області.

Дмитро Цись отримав баротравми та опіки до 40% тіла. Його одразу госпіталізували до Лиманської лікарні, але того ж дня перенаправили до Опікового центру Київської міської лікарні №2. На жаль, травми виявилися дуже складними і сапера з Полтавського піротехнічного розрахунку не вдалося врятувати. 

26 вересня 2023 року близько 13:40 воїн помер у київській лікарні, а через кілька днів його провели у вічність в рідній Полтаві.

МАТЮШКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

01.10.2003 – 20.10.2023 

Сергій Матюшко народився 1 жовтня 2003, проживав у селі Мачухи. Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2019 – 2022 н. р., здобувши професію «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)». 

20 жовтня 2023 року у боях за оборону Авдіївки Донецької області загинув 20-річний содат з позивним «Малюк». У перші дні повномасштабного вторгнення такий юний, але мужній та свідомий патріот України вступив до лав територіальної оборони свого міста, а коли настав час, пішов воювати під село Парасковіївка Бахмутського району Донецької області.

Після свого першого бою захисник твердо вирішив одружитися. Він зустрічався з дівчиною п’ять років і лише на війні усвідомив, як важливо поєднати себе з коханою шлюбом. На жаль, вона не дочекалася свого Героя.

БОЯРСЬКИЙ КОСТЯНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ

29.11.1987 – 26.11.2023 

Сержант Костянтин Боярський народився 29 листопада 1987 року, проживав в місті Полтава. Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2020 – 2021 н. р.,  за професією «Продавець продовольчих товарів. Касир торгівельного залу».

Призваний 3 листопада 2023 року на посаду водія відділення охорони роти охорони. Проходив службу у військовій частині А4007. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».

Загинув при виконанні бойового завдання 26 листопада 2023 року біля н.п. Авдіївка, Покровського району, Донецької обл., внаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу під час пожежі.

У захисника залишилася дружина Олена, восьмирічний син Максим та бабуся Ніна, яка його виховала.

ШАРПИЛО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

12.01.2002 – 07.02.2024 

Молодший сержант ЗСУ Сергій Шарпило народився 12 січня 2002 року, проживав в Полтавській області у селі Пасківка. Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2017 – 2020 н. р., за професією «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)». 

Після навчання проходив строкову службу, потім перейшов на контрактну.

22-річний захисник загинув під час виконання бойового завдання, вірний бойовій присязі, захищаючи нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у бою 7 лютого 2024 року в Харківській області.

КАЛЕНІЧЕНКО СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ

19.09.1984 – 11.08.2024 

Сергій Каленіченко народився воїн 19 вересня 1984 року у селі Мачухи, у 1991 році став учнем Мачухівської середньої школи. Після закінчення 9 класів продовжив навчання у професійно-технічному училищі №17 міста Полтави. Тривалий час працював на будівництві в багатьох містах України, професійно виконуючи складні висотні роботи.

У травні 2024 року Сергія Вікторовича мобілізували до лав ЗСУ. Пройшовши навчання у Великій Британії, він з честю виконував свій обов’язок щодо захисту Батьківщини від окупантів.

11 серпня 2024 року військовослужбовець загинув від поранення, яке дістав біля села Крем’яне Курської області рф.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
Людям з порушенням зору
Політика конфіденційності

Контакти

  • 36016, Полтавський р-н., с. Щербані, вул. Генадія Біліченка, буд. 27
  • 0532 598422
  • Понеділок - П'ятниця з 8.00 до 16.30

Державний навчальний заклад “Полтавський центр професійно-технічної освіти” 2022- 2024 | © Усі права захищені