Державний навчальний заклад
"Полтавський центр професійно - технічної освіти"

ГЕРОЇ, МИ ВАС ПАМ'ЯТАЄМО!

В боротьбі за свободу нашої держави, за право нашого народу жити вільно, на власній землі, ми сплачуємо велику ціну – і це життя наших Захисників і Захисниць, наших Героїв.

Починаючи з 2014 року, поповнили лави українських захисників здобувачі освіти ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти», які за покликом серця, стали на захист України і віддали своє життя, стали для нас і майбутніх поколінь вічним прикладом стійкості і незламності, непохитності і любові до рідної України.

Щоранку о 09:00 ми схиляємо голови у загальнонаціональній хвилині мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність України: всіх, хто воював, всіх військових, цивільних та дітей, всіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу російських військ на українські міста і села.

ГОРБУНКОВ ОЛЕКСІЙ ГРИГОРОВИЧ

24.07.1996 – березень 2022 

На початку березня 2022 року під час захисту «Азовсталі» загинув Олексій Горбунков – старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник – оператор 2 – го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти в/ч 2962.

Народився 24 липня 1996 року в селі Забрідки Новосанжарської громади. Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2012 – 2015 н. р. «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)». 

Пішов на військову службу у 2016 році, брав участь в АТО та ООС на території Луганської та Донецької областей, у складі в/ч А2802 та А1275. У 2016-му був нагороджений медаллю «За участь в антитерористичній операції». З квітня 2021 року за контрактом потрапив до в/ч А2962 міста Маріуполь. 

Через високу інтенсивність бойових дій поховати на рідній землі загиблого змогли тільки 26 липня 2022 року. 

У Героя залишився син, дружина, матір і батько.

РАДЧЕНКО ЛЕОНІД ОЛЕКСІЙОВИЧ

23.05.1972 – 20.06.2023 

Леонід Радченко народився 23 травня 1972 року, у Нових Санжарах промайнули його дитячі й шкільні роки. Потім він здобув професію тракториста-машиніста широкого профілю, слюсаря з ремонту автомобілів, навчаючись в професійно-технічному училищі №17, навчався з 01.09.1987 року по 30.06.1990 року.

«Герой, воїн, захисник… Леонід був справжнім патріотом своєї Батьківщини і коли почалася війна, не роздумуючи, змінив своє звичне мирне життя на тривожне військове. Наступного ж дня пішов добровольцем служити у роту охорони 2-го відділення Полтавського РТЦК». Восени направили у відрядження до військової частини А 4020 у Лубни. Потім служив у зоні бойових дій, а саме в районі Діброви Сєверодонецького району.

Під час виконання бойового завдання, виявивши стійкість і мужність в бою, Леонід Радченко загинув 20 червня 2023 року.

«Позитивним, добрим, щирим і чуйним – таким він був. А ще – відважним і цілеспрямованим. Для друзів він був підтримкою, для рідних – опорою.

ВАСИЛЬЄВ АЛЕКС ОЛЕГОВИЧ

07.03.1995 – 08.07.2023 

Алекс Васильєв народився 7 березня 1995 року. Проживав у селі Демидівка Решетилівської громади.

Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2012 – 2014 н. р., за фахом «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)». 

З 2017 року служив у лавах Збройних Сил України. На початку повномасштабного вторгнення захищав Україну на Київщині, потім боронив схід. 

Військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців у результаті трагічного випадку загинув 8 липня 2023 року.

У полеглого захисника залишилися матір та сестра.

ГОРБЕНКО АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ

25.03.1985 – 12.07.2023 

Андрій Горбенко народився 25 березня 1985 року. До 11 класу навчався в Полузірському навчально виховному комплексі в селі Полузірʼя, Полтавського району.

У 2001 році вступив до професійно-технічного училища №17 м. Полтави. Навчався за спеціальністю «Електрогазозварник. Водій автотранспортних засобів (категорії «С»)».

Після закінчення училища вступив до лав Збройних Сил України на строкову службу. Після проходження строкової служби працював кухарем в ресторанних комплексах Полтави, пізніше працював далекобійником міжнародних вантажоперевезень.

У перші дні повномасштабного вторгнення став добровольцем до лав ЗСУ.

12 липня 2023 року під час виконання військового обов’язку в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Горбенко Андрій Юрійович — солдат, розвідник.

У полеглого захисника залишилися мама, донька, брати та сестра.

ЦИСЬ ДМИТРО ВІТАЛІЙОВИЧ

03.03.1999 – 26.09.2023 

Дмитро Цись народився 3 березня 1999 року в Полтаві. У 2015 році вступив до Полтавського центру професійно-технічної освіти, який закінчив у  2018 році, здобувши фах «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)».  Цьогоріч 25 квітня воїна прийняли на службу в ДСНС на посаду сапера відділення піротехнічних робіт групи піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування Аварійно-рятувального загону спецпризначення Головного управління ДСНС Полтавщини. 

Автомобіль саперів ДСНС, в якому був Дмитро Цись, наїхав на протитанкову міну 15 вересня 2023 року, під час роботи у лісовому масиві поблизу м. Лиман Донецької області.

Дмитро Цись отримав баротравми та опіки до 40% тіла. Його одразу госпіталізували до Лиманської лікарні, але того ж дня перенаправили до Опікового центру Київської міської лікарні №2. На жаль, травми виявилися дуже складними і сапера з Полтавського піротехнічного розрахунку не вдалося врятувати. 

26 вересня 2023 року близько 13:40 воїн помер у київській лікарні, а через кілька днів його провели у вічність в рідній Полтаві.

МАТЮШКО СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

01.10.2003 – 20.10.2023 

Сергій Матюшко народився 1 жовтня 2003, проживав у селі Мачухи. Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2019 – 2022 н. р., здобувши фах «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)». 

20 жовтня 2023 року у боях за оборону Авдіївки Донецької області загинув 20-річний содат з позивним «Малюк». У перші дні повномасштабного вторгнення такий юний, але мужній та свідомий патріот України вступив до лав територіальної оборони свого міста, а коли настав час, пішов воювати під село Парасковіївка Бахмутського району Донецької області.

Після свого першого бою захисник твердо вирішив одружитися. Він зустрічався з дівчиною п’ять років і лише на війні усвідомив, як важливо поєднати себе з коханою шлюбом. На жаль, вона не дочекалася свого Героя.

БОЯРСЬКИЙ КОСТЯНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ

29.11.1987 – 26.11.2023 

Сержант Костянтин Боярський народився 29 листопада 1987 року, проживав в місті Полтава. Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2020 – 2021 н. р. «Продавець продовольчих товарів. Касир торгівельного залу».

Призваний 3 листопада 2023 року на посаду водія відділення охорони роти охорони. Проходив службу у військовій частині А4007. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».

Загинув при виконанні бойового завдання 26 листопада 2023 року біля н.п. Авдіївка, Покровського району, Донецької обл., внаслідок артилерійсько-мінометного обстрілу під час пожежі.

У захисника залишилася дружина Олена, восьмирічний син Максим та бабуся Ніна, яка його виховала.

ШАРПИЛО СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

12.01.2002 – 07.02.2023 

Молодший сержант ЗСУ Сергій Шарпило народився 12 січня 2002 року, проживав в Полтавській області у селі Пасківка. Навчався в ДНЗ «Полтавський центр професійно – технічної освіти» в період з 2017 – 2020 н. р., здобувши фах «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (кат. «А1», «А2», «В1»). Водій автотранспортних засобів (кат. «С»)». 

Після навчання проходив строкову службу, потім перейшов на контрактну.

22-річний захисник загинув під час виконання бойового завдання, вірний бойовій присязі, захищаючи нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність у бою 7 лютого 2024 року в Харківській області.